Буде тобі наука

Як формується прив’язаність і як досвід дитинства впливає на наші стосунки в дорослому віці? Чому одні люди бояться бути покинутими, а інші уникають емоційної близькості? Розбираємося, чим відрізняються надійний, тривожний та уникаючий типи прив’язаності, як вони впливають на довіру, самотність і реакції на стрес. А ще – чи можна змінити звичні сценарії у стосунках і навчитися почуватися безпечно поруч з іншими. Епізод начитала співачка, художниця, арт-менеджерка й авторка пісень Соломія Чубай.

Негашене вапно для депіляції, косметика з токсичних речовин і брови, які вищипували до тонкої лінії. Розповідаємо, як жінки в Середньовіччі намагалися відповідати ідеалам краси, хто ці ідеали формував і що про них думали тогочасні теологи. Епізод начитав співак, композитор, перекладач (зокрема серії книг про Гаррі Поттера) й засновник перших українських рок-гуртів «Quo vadis» та «Арніка» Віктор Морозов.

Задовго до панків, хіпі та гіпстерів в Україні існували власні молодіжні субкультури. Денді влаштовували прогулянки містом як справжні перформанси, балаґули епатували шляхту, хлопомани намагалися зблизитися з народом, а батяри підкорювали вулиці Львова. Розбираємося, як виникали ці субкультури, чому приваблювали молодь і що залишили після себе. Епізод начитав музикант, журналіст, учасник гурту «Хамерман Знищує Віруси» та ведучий подкасту UNZIP Альберт Цукренко.

Що спільного між рентгенівськими променями, електростанціями на змінному струмі в Чехії та українським перекладом Біблії? Усе це – частина життя Івана Пулюя. Він був фізиком та електротехніком, досліджував Х-промені, а ще разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким перекладав Біблію і Псалтир. Пулюй також відстоював використання української мови в освіті та церковному житті. У цьому епізоді розповідаємо про наукові дослідження Пулюя, його винаходи та суперечку про те, хто першим відкрив Х-промені.

Дана Скаллі з «Секретних матеріалів» стала рольовою моделлю для багатьох жінок у STEM. Її вплив навіть отримав окрему назву – ефект Скаллі. Розбираємося, що він означає, як CSI-ефект та інші образи з медіа впливають на вибір професії і чому представлення жінок у науці важливе.

Ми звикли бачити подвійну спіраль ДНК у підручниках, журналах, рекламі та наукових ілюстраціях. Але навіть там її часто зображають із помилками. Розбираємося, як насправді влаштована ДНК і чому точність її зображення важлива.

Слова «любов» у популярних піснях стало майже вдвічі менше, а «ненависть» з’являється дедалі частіше. То чи справді попмузика стає сумнішою? Розповідаємо, що показав аналіз текстів понад 150 тисяч пісень і чому сучасні хіти можуть бути похмурішими за пісні минулого.

Росія давно використовує історію як інструмент впливу — від міфу про «один народ» до привласнення історії Київської Русі. Сьогодні ці наративи поширюються не лише через медіа й соцмережі: Росія працює із західними академічними середовищами, Вікіпедією та навіть великими мовними моделями. Розбираємося, як Росія переконує світ у своїх версіях минулого, як російські наративи потрапляють у відповіді ChatGPT та інших ШІ-моделей і як їм протидіяти.

Першими українськими послами ставали не лише кадрові дипломати. Серед них були біологи, медики, фізики, економісти та історики. Як Сергій Комісаренко допоміг отримати для України антарктичну станцію «Фарадей»? Чому фізик Павло Клімкін став міністром закордонних справ? І яку роль науковці відіграли у формуванні міжнародних зв’язків молодої держави? Розповідаємо, як науковий досвід виявився потрібним молодій українській дипломатії.

Чому після перельоту ми почуваємося виснаженими, не можемо заснути або прокидаємося посеред ночі? Розповідаємо, що відбувається з біологічним годинником під час зміни часових поясів, чому виникає джетлаг і чому подорожі на схід переносяться важче, ніж на захід.

Уже 12–13 серпня в небі можна буде побачити пік персеїд. Чи варто їхати за місто, коли краще дивитися в небо та як не сплутати метеор із метеоритом? Розповідаємо, як і де ловити персеїди.

Колись люди були переконані, що романи розбещують молодь, велосипеди шкодять здоров'ю, радіо викликає залежність, а комікси роблять дітей злочинцями. Сьогодні на їхньому місці TikTok, ChatGPT та штучний інтелект. У цьому епізоді розбираємося, як суспільство століттями реагувало на нові медіа, що насправді каже наука про вплив соцмереж на психічне здоров'я та чому гучні заголовки не завжди означають переконливі докази. І головне — чи відрізняються сьогоднішні страхи навколо соціальних мереж і штучного інтелекту від моральних панік минулого? Озвучила епізод письменниця Євгенія Кузнєцова.

Як безлад впливає на нашу психіку і чи робить чистота нас щасливішими? Розбираємося, що наукові дослідження говорять про зв'язок між прибиранням, стресом, добробутом, креативністю та відчуттям дому. Чи варто викидати речі за методом Марі Кондо? Чи комфорт залежить не від порядку, а від нашого сприйняття?

Як одна жінка змогла змінити освіту в Україні? Розповідаємо про життя Христини Алчевської, її недільні школи і вплив на розвиток української педагогіки.

Колись морозиво було розкішшю, яку могли собі дозволити лише королі. Навіщо до нього додавали амбру? І що спільного між морозивом та вином? Розповідаємо, як з'явився один із наших улюблених літніх десертів, як протягом століть змінювалися його рецепти та коли морозиво стало доступним майже кожному. А наприкінці на вас чекає бонус — старовинний рецепт морозива з приватної кулінарної книги XVII століття, який ви можете відтворити.

Безсонні ночі, повітряні тривоги, постійний стрес – для багатьох українців у таких ситуаціях рука автоматично тягнеться до «Корвалолу». Але чи справді він допомагає? Розбираємося, чому цей препарат не має доказової ефективності, які ризики приховує та що сучасна медицина пропонує натомість.

Чому навесні українці йдуть на кладовище з їжею? Чи справді цей звичай прийшов із Росії? І що спільного між Проводами, давньою тризною та археологічними знахідками віком у кілька тисяч років? У цьому епізоді досліджуємо історію Проводів – від найдавніших поховань до сучасності.

Безпрецедентна хвиля обмежень соцмереж для підлітків, що розпочалась із Австралії, шириться світом. Хоча українські депутати теж порушують цю проблему, в нашій країні ці обмеження поки на рівні розмов.

24 лютого 2022 року Київський обласний центр служби крові у Білій Церкві почав працювати о шостій ранку. У бомбосховищі під Центром зібралося багато людей: медичні працівники, їхні діти та рідні, сусіди з будинків поруч. Хтось прийшов із домашніми тваринами, всі були налякані. А нагорі кипіла робота. У перші дні повномасштабного вторгнення до Центру приходило до 500 донорів за день — усі хотіли здати кров. А як працює центр сьогодні?

Щовесни Україна горить — розпочинається сезон паління трави. Де-не-де узбіччя доріг, поля й околиці сіл затягує густим димом. Люди роблять це для того, аби прогріти ґрунт, збагатити землю, мати «молоду траву» для худоби, спалити кліщів. Жоден з цих аргументів не витримує наукової критики. А за їдким димом ховається значно серйозніша проблема, ніж неприємний запах.

Сон — одна з найбільш загадкових функцій мозку. Під час сну тварини стають беззахисними перед хижаками, не можуть шукати їжу чи піклуватися про потомство. Вони, як і люди, витрачають значну частину доби на стан, який здається пасивним. Проте природа зберегла сон майже у всіх тварин з нервовою системою. Це свідчить про його фундаментальну біологічну роль: без сну життя було б неможливим.

Протистояння між Пентагоном і компанією Anthropic стало першим великим зіткненням у битві за правила використання штучного інтелекту там, де ціна помилки — людські життя. На війні. Про це та більше — у цьому епізоді.

На початку 1960-х років стартувала американська космічна програма «Аполлон» — серія польотів до Місяця, що увінчалася тріумфальною висадкою астронавтів у 1969 році. Досягнувши своєї мети та обігнавши Радянський Союз у космічних перегонах, США провели ще п’ять успішних висадок і згорнули програму. Відтоді людство не покидало земної орбіти — аж дотепер. Цього року в межах космічної програми «Артеміда» люди знову повертаються до дослідження Місяця.

Білки в нашому організмі зазвичай потребують постійного оновлення. Водночас існують білки, які майже не оновлюються або зберігаються протягом усього життя людини. Ці білки-довгожителі є повсюди у нашому тілі: у судинах, кістках, волоссі, зубах, ооцитах, легенях, м’язах і навіть у нашому мозку. Визначення віку людських білків — доволі складне завдання. Зробити це, втім, допомогла ядерна зброя.

Захоплива ідея про цілющу силу плацебо міцно вкорінилася як у популярній культурі, так і в науковому світі. Втім, існує вдосталь підстав вважати, що за таємничим ефектом ховаються сумнівні дослідницькі практики та різні форми упередженості, а не вплив віри на фізіологічні та біологічні процеси організму.

Те, що відбувається з мільйонами українців майже щоночі — не просто дискомфорт і втома вранці. Це системне пошкодження когнітивних функцій, імунних захистів, та й зрештою працездатності. Що насправді відбувається, поки ми спимо? Про це та більше — у цьому епізоді.

Парадоксально, але сучасний Іран — це держава, яка всіма силами опирається сучасності. Втім, так було не завжди. Кілька століть тому науковці саме перського походження випереджали світову наукову думку. Але куди ж, зрештою, все це поділося? Як так сталося, що Близький Схід втратив наукову першість на користь Європи? І чому відповідь на ці питання складніша, ніж може здатися на перший погляд? Про це та більше — у новому епізоді.

Нині феритин — «рок-зірка» серед лабораторних аналізів крові. У соцмережах його обговорюють як пацієнти, так і медики. Це важливий показник, адже він відображає запаси заліза в організмі. Науковці досі сперечаються, який рівень феритину нормальний. Різні посібники вказують різні значення. Тим часом пацієнти розгублені та не знають, кого слухати.

Ріст цін на нафту — це лише перший та очевидний економічний наслідок війни на Близькому Сході. За ним можуть йти інші. Про те, як ріст цін може вплинути на інші сфери — слухайте у цьому епізоді.

Бактерії впливають на безліч аспектів життя людини. Деякі спричиняють у нас захворювання, інші забезпечують захист від патогенів. Одні бактерії псують продукти харчування, другі є незамінними «учасниками» процесу виготовлення смакоти. Є бактерії, що здатні псувати авіаційне паливо (і не тільки його), а є ті, які потенційно можуть «загоювати» тріщини в бетоні. Вони є майже всюди, і це не дивно. Але розуміння, що бактерії у нашому шлунку здатні впливати на мозок та настрій, досі може шокувати.

Штучні мови допомагають створити цілий світ у літературі. Навіщо письменники додають їх до своїх творів і чому деяким з нас так кортить вивчити, наприклад, дотракійську? Про це — у новому епізоді.

1967 рік. 29-річна вчена вкотре подає свою статтю до наукового журналу. Це вже п’ятнадцята спроба: всі попередні редакції відповіли відмовою. Її ідея надто радикальна, тож ніхто не хотів брати на себе відповідальність за її публікацію. Вона підважувала усталені принципи і розширювала саму дарвінівську теорію еволюції. Ця бунтівна науковиця — Лінн Марґуліс, тоді ще Лінн Саґан за прізвищем свого першого чоловіка, видатного популяризатора науки та астрофізика, Карла Саґана. В чому полягала її теорія — у цьому епізоді.

Як можна бути одночасно генієм і прислужником імперії? Відповідь на це питання міг знати інтелектуально видатний любитель російського царя Феофан Прокопович. Про його історію – в цьому епізоді.

«Ввімкни лампу, бо очі зіпсуєш!» – тільки й сварять дітей батьки. Проте чи правда це? З'ясовуємо у цьому епізоді.

Здається, в медійному просторі існує прогалина, яку багато хто не помічає. Коли журналісти повідомляють про результати досліджень, у яких йдеться про ризики, вони часто зосереджуються лише на відносних показниках, а не абсолютних. Усі ми натрапляли на заголовки на кшталт «Картопля фрі підвищує ризик діабету на 20%» чи «Ранкова кава корисніша за післяобідню: знижує ризик смерті на 39%». Але що саме означають ці відсотки? Зростання ризику діабету на 20% — це багато чи мало? Розповідаємо в цьому епізоді.

Музика завжди була в нас всередині, в генах. Сьогодні ми розповідаємо про те, як можна почути нашу ДНК та навіть записати на неї улюблену пісню.

Минуле психіатрії важко назвати гуманним, і жорстокість у психіатричних лікарнях не була рідкістю. Пацієнтів морили голодом, кидали в холодну воду, приковували до ланцюгів. Те, що ми сьогодні називаємо психіатрією, зароджувалося в системі покарань, а не допомоги. Проте в історії психіатрії була не одна спроба зламати цю жорстоку логіку. Сьогодні ми розповідаємо про трьох людей, чиї спроби були цінними в наближенні психіатрії до гуманізму.

Радянський Союз був не єдиним російським утворенням, яке намагалося захопити галицькі землі в ХХ столітті. Ще в часи Першої світової війни Російська імперія намагалася втримати Галичину під своїм контролем, але реалії війни вирішили долю цього краю не на користь росіян. Та якою була політика росіян відносно Галичини? Які заходи вони впроваджували на захоплених землях? Про це та більше — в новому епізоді подкасту «Буде тобі наука».

Що змушує одних людей сміятися з того, через що інші плачуть, і чим завершилися пошуки найкумеднішого жарту? Про це та більше — в новому епізоді подкасту «Буде тобі наука».

Що таке відчуття музики, і чому ми пов’язуємо набір звуків у мелодію та відчуваємо емоційні зміни? Як мозок обробляє музику та структурує мелодію? Про це та більше — в новому епізоді подкасту «Буде тобі наука».

Населення сучасного світу старішає. Завдяки науці та медицині ми навчилися подовжувати життя, але разом із тим зіткнулися з новими викликами. Зокрема, з деменцією, внаслідок якої в людей старшого віку порушуються когнітивні функції. У цьому епізоді ми з’ясовуємо, які фактори ризику можуть спровокувати захворювання та як зберегти мозок здоровим.

Під час застуди деякі люди намагаються знизити температуру за допомогою народних методів. Наприклад, використання холодних обтирань, компресів і ванн, і «інтенсивне пітніння» під купою ковдр чи в лазні, і, звісно, чай з малиною. Та наскільки ці методи є ефективними й коли насправді варто «збивати» температуру?

Різдво — одна з найважливіших подій року в державах, де християнство є домінантною релігією. До 2023 року в Україні його переважно святкували 7 січня, за юліанським календарем. ПЦУ та УГКЦ дотримувалися цієї дати, що не збігалася з католицькою, майже всіма протестантськими та навіть більшістю православних церков. Але, наприклад, Вірменська церква святкує Різдво 6 січня. І це не календарна розбіжність — їхня «базова» дата саме така. То чому ж таки майже всі християнські церкви святкують Різдво 25 грудня?

У народному світогляді свято — найсакральніший період. Згідно з християнськими переконаннями та апокрифічними легендами, в цей час божественна сила перемагає нечисть, а злі духи проти неї безсилі. Однак в українському фольклорі натрапляємо на сюжети про те, як чорт підстерігає людей у церкві; як відьма чарує на літургії; як на Різдво покійники приходять додому і святкують свій Великдень. Звідки з’явилися такі повір’я та чому вони збереглися донині?

Святий Миколай, єпископ Мири, міста на території сучасної Туреччини, народився у далекому 270 році. Окрім того, що він був єпископом, ми маємо вкрай мало достовірних фактів про його життя. Вочевидь, він зазнав переслідувань за віру, подорожував до Святої землі й активно допомагав бідним. Святий Миколай помер 6 грудня 343 року, проживши 73 роки, що було дуже непогано як на ті неспокійні часи. Ось і все. Усі інші історії — простір для фантазії та традиції, які пов’язали життя ранньохристиянського єпископа зі спасінням моряків, крадіїв (які розкаялись) і, звичайно, дітей. Цей шлях не був простим і тривав багато століть.

Чому нам так складно жити, коли немає сонця, і як тренуватися, коли ще холодно? Що можна їсти, а що не можна? Біологиня Дарка Озерна розповідає з наукової точки зору.

Як у традиційних культурах символічно захищають спільний простір? З'ясовуємо з етнологинею Анною Ніколаєвою.

Зміни клімату впливають на те, що росте довкола. Які буденні сьогодні продукти скоро стануть для нас екзотикою?

Інтерес до української культури, її атрибутів та символів призвів до збільшення кількості публікацій і впізнаваності багатьох із них. Та якщо деякі з цих символів можуть виявитися вигаданими, сфальшованими чи сконструйованими нашими сучасниками й видаватися за більш давні? Сьогодні йтиметься про ляльки-мотанки.

Обговорюємо найбільш виразні випадки судів над відьмами, причини полювання на чарівників, наслідки таких дій. Шукаємо пояснення більш лояльного ставлення до відьом в Україні, ніж у Західній Європі.